Надважливість та збалансованість майбутньої авіаційної стратегії обговорили в Авіакомітеті

15 серпня 2017 року в Торгово-промисловій палаті України відбулося засідання Авіаційного комітету при ТППУ. Захід пройшов у форматі круглого столу на тему «Авіаційна стратегія: шляхом до відновлення інфраструктури аеропортів та збільшення пасажиропотоку». Метою засідання було обговорення поточного стану інфраструктури в аеропортах та напрацювання спільного бачення щодо майбутнього розвитку аеропортів та збільшення їх пасажиропотоку. До участі долучилися керівники аеропортів та члени Авіаційного комітету при ТППУ. Спікерами виступили:

  • Євгеній Дихне, Голова Авіаційного комітету при ТППУ, перший заступник генерального директора ДП МА «Бориспіль»;
  • Богдан Долінце, авіаційний експерт;
  • Володимир Наумов, Голова ради ГО «ВЦРТІ»;
  • Кирило Новіков, директор УДПТ НДІ ЦА "Украеропроект".

Розпочав обговорення Євгеній Дихне, який в першу чергу звернув увагу на той факт, що питання авіаційної і транспортної стратегії хвилюють не тільки учасників авіаційного ринку, але й представників супутнього бізнесу.

Богдан Долінце у своєму виступі зосередився на ключових викликах стратегії розвитку авіаційної галузі, серед яких назвав визначення місії всіх аеропортів в транспортній системі України, узгоджений розвиток інфраструктури аеропортів, побудова мультимодальних кластерів на базі вузлових аеропортів та лібералізацію економічної діяльності аеропортів.

Також Богдан розповів аудиторії про основні пріоритети Національної транспортної стратегії України до 2030 року та цілі державної політки в авіації, визначені Кабміном. Експерт підкреслює: деякі питання досі потребують пильної уваги та швидкого вирішення, як, наприклад, інтеграція аеропортів в мультимодальну транспортну систему.

Наступним виступав Кирило Новіков, який темою своєї доповіді обрав інфраструктуру діючих аеропортів України. Він наголосив на тому, що в силу потужної тенденції до зростання пасажиропотоку в цілому світі, неминучою є модернізація аеропортової інфраструктури. Українські аеропорти на сьогодні стикаються із рядом проблем, серед яких відсутність моделі взаємодії між власником та аеропортом, неоднозначність механізму РРР, труднощі з оперуванням майном аеропорту, висока база оподаткування земель та ПДВ на перельоти всередині країни.

Кирило говорив про розвиток регіональних українських аеропортів, про необхідність спільного використання військових аеродромів та особливості реконструкції деяких аеродромів. Ішлося не лише про проблеми – директор Украеропроекту презентував чіткі кроки для їх вирішення:

  1. Розробка стратегії розвитку авіаційної галузі України як складової НТС.
  2. Стимуляція залучення приватного капіталу до управління аеропортами.
  3. Розробка маркетингової стратегії просування аеропортів України.
  4. Активізація прикордонних проектів для розвитку регіональних аеропортів.
  5. Реконструкція аеродромів України.
  6. Запровадження комплексної стратегії управління неавіаційними доходами аеропортів України.
  7. Покращення ефективності управління персоналом в аеропортах України.

Після цього слово було надано керівникам аеропортів, які поділилися з присутніми основними проблемами, із якими стикаються їхні підприємства. Про можливості аеродрому Білої Церкви говорили Сергій Кандауров, директор КП «БВАК» та Євген Трєскунов, член правління Асоціації «Аеропортів України». Представник аеропорту Київ-Антонов 2 розповів, що аеродром в Гостомелі наразі використовується для обслуговування власної авіакомпанії – «Авіалінії Антонова», проте готовий до побудови пасажирського терміналу та обслуговування лоукостерів за наявності політичної волі.

Також на заході була присутня Галина Дурмуш, начальник авіаційного відділу Міністерства інфраструктури України, тож не оминули увагою й питання розробки стратегії розвитку аеропортів та авіації. Не секрет, що наразі бачення учасників авіаційного ринку та регулятора не збігаються в багатьох питаннях – аеропорти виступають за повну децентралізацію управління, а МІУ переконане в доцільності централізації у цій сфері, тож захід став чудовою можливістю для обох сторін висловити свої позиції. Керівники аеропортів поділилися власним баченням майбутньої стратегії та проблемами, із якими стикаються на даний час, а представниця уряду запевнила, що висловлені думки та пропозиції буде неодмінно взято до уваги при розробці майбутнього документу.

На завершення обговорення було висловлено оптимістичні прогнози щодо розвитку авіації в Україні та аеропортів зокрема, залучення іноземних інвестицій в реконструкцію аеропортів та визначення із стратегією галузі на найближчі роки. 

 

 

Детальніше ...

АВІАКОМІТЕТ ПРОАНАЛІЗУЄ АВІАЦІЙНУ СТРАТЕГІЮ

У вівторок, 15 серпня 2017 року, о 14-00 в залі Торгово-промислової палати України пройде круглий стіл на тему «Авіаційна стратегія: шлях до відновлення інфраструктури аеропортів та збільшення пасажиропотоку». Організатором заходу виступає Авіаційний комітет при Торгово-промисловій палаті України.

Захід відбудеться у рамках розширеного засідання Авіаційного комітету. Круглий стіл залучить представників авіаційного ринку, фахівців та експертів цивільної авіації, які обговорять проблемні питання поточного стану інфраструктури в аеропортах та ключові питання, на які має дати відповідь Стратегія розвитку авіації та аеропортів. Зокрема, до заходу приєднаються представники Міністерства інфраструктури України, Державної авіаційної служби України, «Української авіатранспортної асоціації», ДП «Антонов», АЦ «Український інститут майбутнього, МА «Київ» («Жуляни»), низки регіональних аеропортів, хендлінгових компаній та представники юридичної спільноти.

Голова Авіаційного комітету Євгеній Дихне вважає, що круглий стіл має стати важливою складовою процесу обговорення єдиної стратегії розвитку авіації в Україні. «Для авіаційної галузі України важливе прийняття збалансованої Національної транспортної стратегії, яка б враховувала умови конкуренції між різними видами транспорту. Оскільки авіаційна стратегія є однією з основ бізнес-плану для гравців авіаринку, ми вважаємо, що стратегічні засади слід виробляти за їх безпосередньої участі», - відзначив Дихне.

Необхідність розробки даного стратегічного документу для авіації було анонсовано Прем´єр-міністром України. Стратегія має стати скадовою Національної транспортної стратегії і повинна розглядатися в контексті загальної стратегії розвитку авіасполучення, центральних та регіональних аеропортів, забезпечити розвиток вітчизняних та залучення в Україну іноземних авіаперевізників, у тому числі лоукостів.

Місце проведення заходу: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 33, зала 101, приміщення ТПП України.

Для підтвердження участі у події, необхідно до 11:00 15-го серпня 2017 року подати П.І.Б. учасника та організацію яку представляють. Інформацію необхідно надіслати на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

Додаткову інформацію можна отримати за телефоном: (096) 816-77-97.

Довідково:Авіаційний комітет при ТПП України опікується проблемними питаннями розвитку авіації, аналізує проекти нормативних документів, проводить робочі зустрічі, круглі столи, на яких розглядаються питання щодо покращення правового регулювання в авіаційній галузі. До його складу входять представники найбільших українських авіакомпаній та аеропортів, постачальники послуг наземного обслуговування, туристичні оператори, а також юридичні компанії, які спеціалізуються в сфері авіаційного права. Комітет виступає своєрідним містком між бізнесом та владою.

Детальніше ...

Чи готова Україна до кібер-війни? Думки експертів.

10 липня 2017 року в Торгово-промисловій палаті України відбувся круглий стіфл на тему «Наймасштабніша кібератака на український бізнес: як захиститись?». Серед експертів були представники Держспецзв’язку, Кіберполіції, Мінфіну, ТППУ, а також юристи та кращі експерти у сфері кібербезпеки.

Нагадаємо, що 27 червня в Україні відбувалася найпотужніша хакерська атака за весь час. Підозрілі листи, що містили вірус надходили переважно електронною поштою.  Другим каналом став пакет оновлення програмного забезпечення, через який шкідливий код потрапляв в системи. Найбільше від вірусу постраждав малий та середній бізнес, але державні підприємства теж відчули на собі силу хакерських здібностей. 

Під час круглого столу лунали не найоптимістичніші прогнози про те, що ця атака, хоч і була наймасштабнішою за всю історію, напевно не є останньою. Тож учасники зійшлися на думці про необхідність вироблення ефективного механізму, що дозволив би якщо не запобігти, то хоча б мінімізувати шкоду, нанесену вірусом.

Учасники круглого столу обговорили зокрема наступні питання:

-Якими є наслідки сучасних кібератак на об’єкти критичної інфраструктури України?

-Які правові та фінансові наслідки кібератак для бізнесу?

-Чи може кібератака бути визнана форс-мажором та в яких випадках?

-Як можна запобігти кіберзагрозам для підприємств та організацій з різними формами власності?

Антон Кудін, керівник проектів та програм Департаменту безпеки Національного Банку України, детально розповів про риси класичної кібернетичної атаки та акцентував на тому, що насправді перший етап почався не 27 червня, а набагато раніше, просто не був таким масштабним та обговорюваним.

        Олександр Корнейко, президент громадської наукової організації «Українська академія кібербезпеки», висунув тезу про необхідність розвитку тісного державно-приватного партнерства. Пропозиція була сприйнята неоднозначно, адже деякі представники бізнесу мають сумніви щодо можливості та дієвості такого партнерства найближчим часом.

        Геннадій Дубок, представник Департаменту кіберполіції відповів на численні питання аудиторії про особливості видачі довідок про підверження кібератаці і пояснив алгоритм роботи свого структурного підрозділу.

19970836 1923651154584976 1973589246 n

        Наступним виступав Євгеній Дихне, Голова Авіаційного комітету при ТППУ та перший заступник генерального директора Міжнародного аеропорту «Бориспіль». Він поділився успішними й злагодженими кроками підприємства в день кібератаки, коли всі системи було переведено на ручне управління. Також пан Євгеній підкреслив, що дуже важливим є розвивати корпоративну культуру будь-якого підприємства та переходити на закриті системи управління.

        Максим Гаврилюк, системний архітектор GigaCloud (універсального хмарного оператора) представив доволі просту схему 3-2-1, за допомогою якої можна захистити дані. Вона полягає в тому, що на кожному підприємстві має існувати 3 резервні копії, на 2 різних носіях, 1 з яких знаходиться за межами вашої установи чи компанії.

Загалом, дискусія вийшла жвавою та цікавою, адже говорили про наболіле, про те, що дійсно зачепило представників майже кожної сфери діяльності. Учасники круглого столу зійшлися на думці, що це далеко не остання кібератака в історії України та заклали основу для майбутніх розробок, законодавчих і не тільки, у сфері захисту інформації. Лишається сподіватися, що під час наступної кібератаки українці будуть більше захищені від несанкціонованого та протизаконного втручання в роботу комп’ютерних мереж.

Детальніше ...
Підписатися на цей канал RSS

При повному або частковому відтворенні матеріалів пряме гіперпосилання на www.vcrti.com.ua обов'язкове! Сайт є Засобом масової інформації відповідно до діючого законодавства. 

Підписатся на оновлення

Всі матеріали опубліковані в категорії "Блог" є особистими думками авторів і не є офіційними позиціями Всеукраїнського центру реформ транспортної інфрастркуткури. Всі матеріали опубліковані в категорії "Від редакції" є офіційною позицією Всеукраїнського центру реформ транспортної інфраструктури.

×

Читайте нас у Telegram!

Дізнавайтесь про події у сфері транспорту та інфраструктури одним із перших.

icon128 2x